Н.В. Дерев’янченко

Сатира в романі М. Уельбека «Можливість острова»

Мішель Уельбек – сучасний французький письменник, автор популярних в усьому світі творів. За останній свій роман «Карта і територія» (2010) письменник отримав престижну літературну нагороду Франції – Гонкурівську премію. Усі романи М. Уельбека містять елементи сатири, висміюють вади суспільства, актуалізують проблеми сучасного світу. Зокрема, у творі «Можливість острова» порушується названа проблематика. М. Уельбек не тільки з песимізмом спостерігає за долею людства, але й витончено іронізує над вадами сучасного соціуму, адже протагоніст роману Даніель навіть за професією комік, тому цілком очевидним є те, що всі його роздуми можна розглядати крізь призму іронії. Автор ховає героя за личиною блазня і в такий спосіб передає відчуття песимізму і розчарування ще яскравіше.

Письменник демонструє, як змінились загальнолюдські цінності, які на зламі ХХ–ХХІ століть втратили свою значущість. У романі одним з головних об’єктів  іронії стає сфера релігії. Автор удається до зображення псевдорелігійної секти, демонструючи своє скептичне ставлення до віри у сучасному світі. Пророку цієї секти, членом якої є й сам Даніель, притаманні всі вади сучасної людини. М. Уельбек підкреслює аморальність і розпусність цього персонажа, що є уособленням гріховності в сучасному десакралізованому світі. 

М. Уельбек протиставляє релігійній сфері – псевдорелігійну, одвічним сімейним цінностям – порожнечу, вільне кохання, справжньому коханню – секс. Для реалізації своїх ідей він використовує такі елементи поетики як сатира, іронія, пародія і маска клоуна на рівні головного персонажа.