В.В. Георгієвська

Античні ремінісценції у трагедії Крістофера Марло

«Геро та Леандр»

  Трагедія Крістофера Марло (1564 – 1593 рр.) «Геро та Леандр» (рік написання невідомий) є найменш дослідженою серед творів письменника у вітчизняному літературознавстві. Той факт, що ця трагедія так і не була завершена дослідники пояснюють смертю письменника, вважаючи її останнім твором К. Марло. Інші дослідники пояснюють її незавершеність юністю та недосвідченістю письменника-студента, який покинув написання цієї трагедії під час навчання в університеті. Написана ще у XVI ст. ця трагедія є прикладом взаємодії культур і літератур різних країн, які розділяють віки.

Після закінчення війни з Іспанією у XVI ст. англійці починають усвідомлювати себе як націю, продовжується формування національної літератури та створення колоній на сході.

Як відомо схід багатий на легенди та казки. У сучасній нам Туреччині досі існує  так звана «Дівоча» вежа, про яку йдеться у трагедії К. Марло «Геро та Леандр». Легенди розповідають, що за стародавніх часів турецькому султану ясновидець напророчив смерть його єдиної доньки у віці 18 років. Щоб вберегти єдину дитину султан наказав побудувати великуі міцну вежу і сховав доньку у ній. Але від долі не можливо сховатись, на 18 день народження донька отримала від батька кошик із фруктами у якому була отруйна змія. Дівчина померла. Згодом був вигаданий більш щасливий кінець, у якому юнак рятує доньку султана, висмоктуючи отруту із рани.

К. Марло бере за основу сюжету інший варіант легенди, який розповідає про давньогрецького юнака Леандра, який закохався у жрицю храму Афродіти Геро. Кожної ночі він плив через протоку Дарданелли і допомагав йому у цьому вогонь у вежі Геро. Одного дня вогонь згас, через що Леандр загинув у водах затоки. Вранці його тіло винесла вода до ніг Геро. У відчаї вона кинулась до води і втопилась. Письменник, вміло компілюючи стародавню турецьку легенду із античними ремінісценціями, створює трагедію за класичними античними канонами. Із самого початку К. Марло вміло створює атмосферу невідворотного лиха, причиною якого є надприродна краса Геро та Леандра. Навіть Нептун не може встояти перед цією красою і закохується у Леандра.

Трагедію Крістофера Марло «Геро та Леандр» було б не правильно зарахувати до традиційних трагедій XVI ст. Цей твір письменника можна назвати вшануванням своїх наставників та натхненників (Луція Аннея Сенеку, Публія Овідія Назона), античних філософів та письменників, які крізь віки передали свою мудрість. Не даремно Крістофер Марло втілює «професійного письменника», які почали з’являтися у добу Відродження. Своїми трагедіями письменник відкриває світ краси, розуму, історії, філософії та культури для англійців XVI ст.