В.І. Дмитренко

доктор філологічних наук, професор

Алегоричний образ базару в драматургії й епіці В. Винниченка

Структурним елементом змістового континууму значної кількості творів кінця ХІХ – початку ХХ століть став образ базару/ярмарку, який був представлений у досить значній кількості творів як української, так і світової літератури. Для реалізації мотиву плинності людського буття письменники доволі часто використовували символічний образ ярмарку. Життя як ярмарок, де все купується й продається, уключаючи людську совість і кращі почуття, де всім правлять успіх і багатство, представлено в романах «Ярмарок на площі» Р. Ролана і «Ярмарок марнославства» (у ранніх російських перекладах – «Базар житейской суеты») В. Теккерея та ін.

Серед помітних постатей української літератури, які не так давно були повернуті масовому читачеві, В. Винниченко посідає осібне місце. Уже на початку ХХ століття він був визнаним класиком нашої літератури й незаперечним авторитетом. У його творчості поєднались найсуттєвіші риси перехідної доби від критичного реалізму до модернізму. Він не прийняв народницького етнографізму й побутового реалізму своїх попередників, а сфокусував основну увагу на складних етичних конфліктах, поставивши героїв у межові ситуації вибору моральної позиції за екстремальних умов. Його творчість чітко вписується у світовий літературний контекст за своєю тематикою й проблематикою, тому достатньо артикульований на той час у літературі мотив базару/ярмарку неодноразово з’являється у його творчості. Митця непокоїла згубна тенденція, коли практицизм і раціоналізм у суспільстві були поставлені на перше місце.

Уже ранні оповідання «Ланцюг» «Заручини» «Купля» та п’єси «Базар» «Пригвождені» яскраво це засвідчують. Автор репрезентує як заради ефемерних ідей всезагального людського щастя продаються душі, порядність, краса. Самі назви «Купля» й «Базар» актуалізують проблеми, порушені у творах. Головний герой першого оповідання за дуже незвичайну ціну (спалює хату своїх батьків) «купує» кохання Ірини, яка любить лише героїв і сміливців. Героїні творів «Ланцюг» і «Базар», різними шляхами позбувшись своєї краси втрачають будь-яку цінність на життєвому ярмарку. Отже, людське життя й усе в ньому: від матеріальних до моральних цінностей, представлено у творчості В. Винниченка як товар який на базарі/ярмарку має свою ціну.